Україна - це мій дім

08/10/2014

Кожного дня з екранів телевізорів, шпальт газет, динаміків радіоприймачів до нас доносяться новини з передової. Новини про кращих синів України, які не жаліючи свого життя, боронять її незалежність.

Йому лише 20, але він вже встиг побувати  у "пеклі" неоголошеної війни - Володимир Мужила 2 місяці провів у зоні проведення антитерористичної операції.

Солдат-контрактник сам виявив бажання поїхати у зону АТО:

- Я народився і виріс в смт Первомайське, Україна - це мій дім, моя батьківщина. Тут живе моя мати (Людмила Федотівна). І я повинен захистити свою маму, свій дім. Я вважаю, що кожен повинен захищати свою Батьківщину. Як що не ми, то хто ж?

Володимир розповів нам, що його разом із іншими добровольцями відправили в с. Іловайськ, Донецької області, де він був в загоні розвідників 72-ї окремої механізованої бригади. Вони поступово пересувались вперед, далі було смт. Старобешево, де їхні позиції постійно обстрілювали шквальним вогнем з  «градів».

- Ми тримали міцну оборону. Обстріли то втихали, то посилювались, проте здаватися ніхто не збирався. Вирішено було прориватись вперед. Багато хто скаже що ми дивом вирвалися з оточення, що ми "врятовані Богом", а я кажу усім: все залежить від нас самих і від нашої підготовки, витримки, сміливості. І якби не поранення…, я й далі б пліч опліч з побратимами звільняв свою Україну від терористів і вбивць, що орудують на Сході країни.

Зараз Володимир знаходиться в госпіталі в Миколаєві, при виконанні бойового завдання його було поранено осколками снаряду, що розірвався в двох метрах від нього. Він побачив близьких, обійняв маму, але сподівається на скоріше одужання, аби повернутись до лав захисників держави.

Всі новини →