Нелегальна зайнятість та підмінна понять

22/03/2018

Легалізація трудових відносин включає в себе, в основному, два аспекти: це легалізація зайнятості та легалізація заробітної плати.

Нелегальна зайнятість - це, звичайно, використання роботодавцями найманої робочої праці без належного оформлення трудових відносин. Для цього роботодавцями крім традиційного використовуються й інші способи: це так звані стажування чи застосування випробувального терміну або оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час. При цьому роботодавці здебільшого трактують ці поняття на свій лад, переконуючи себе і найманого працівника, що на цей період можна працівників офіційно не оформляти.

Необхідно розрізняти такі поняття, як прийняття на роботу з випробувальним терміном та стажування. Стажування проводиться до початку прийому на конкретну роботу, а випробування - в процесі роботи.

Якщо підприємство проводитиме стажування своїх працівників, то ліцензія на здійснення освітніх послуг йому не потрібна. Якщо ж воно проводитиме стажування осіб, які не працюють на цьому підприємстві, то йому необхідно отримати ліцензію на здійснення професійного навчання кадрів на виробництві. Це стосується і випадків, коли перед прийомом на роботу спочатку пропонують пройти стажування.

Коли ж у період стажування особа виконує професійні роботи, то підприємство, організація, установа за ті роботи, що виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці, за нормами, розцінками, ставками (окладами), з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Слід знати, що прийняття на роботу працівників під виглядом стажування, без проведення відповідної оплати, є порушенням законодавства про працю і ознакою застосування примусової праці, використання якої заборонено ст. 43 Конституції України і нормами міжнародного права.

Серед роботодавців також простежується практика наймання на роботу працівників з випробувальним терміном. При цьому не слід забувати, що випробувальний термін згідно чинного законодавства може бути застосований роботодавцем тільки після офіційного працевлаштування найманої особи. Умова про випробування повинна бути обумовлена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Причому в період випробування на працівників також поширюється законодавство про працю.

Цікаве питання також працевлаштування найманих працівників під виглядом укладення з ними цивільно-правових договорів. При цьому не виникають трудові відносини, які регулюються трудовим законодавством і працівник не має права на відпустки та оплату лікарняних. Проте слід брати до уваги, що цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Таким чином, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт, і ці умови мають бути чітко прописані в договорі. За таким договором не платиться щомісячна зарплата, а винагорода за конкретно виконану роботу, тобто особа, що працює за договором отримує гроші в строки, встановлені договором на підставі підписаних актів прийому - передачі наданих послуг (виконаних робіт). Якщо ці вимоги не будуть дотримані, то за рішенням суду цивільно-правовий договір, або договір підряду може бути визнано трудовим договором.

УСЗН РДА

Всі новини →